Головна » 2010 » Квітень » 23 » У травні греко-католики згадають 110 річницю приїзду на Буковину Митрополита Андрея
18:28
У травні греко-католики згадають 110 річницю приїзду на Буковину Митрополита Андрея
У травні 2010 року українці греко-католики Буковини будуть згадувати 110 річницю приїзду на Буковину Митрополита Андрея. Більше місяця Митрополит Андрей провів на буковинських парафіях. Історичний візит великого Пастиря мав добрі духовні та суспільні наслідки для руського (українського) народу цілого краю.

Духовенство та вірні Буковинського вікаріату з благословення Владики Миколая (Сімкайла), Єпарха Коломийсько-Чернівецького, розробили низку заходів присвячених ювілею. Протягом травня 2010 року заплановані публікації в місцевих часописах, оновлення пам’ятної дошки на вулиці Андрея Шептицького в Чернівцях, з’їзд матерів в молитві до Чудотворної Ікони Матері Божої Чернівецької, молодіжний студентський фестиваль "Обнова-фест", що його проводить щорічно ТУСК "Обнова" також долучиться до буковинського ювілею.

На завершення пам’ятних днів запланована подячна проща вірних з Чернівців до крипти Великого Пастиря у Собор Святого Юра у Львові.

Повідомив о. Валерій Сиротюк

Додаток:

До 110-ої річниці приїзду на Буковину Митрополита Андрея Шептицького

"Кому лучилось хоч раз видїти ту імпонуючу личность, сіяючи лагідностию і добротою, або хто мав нагоду довший час з ним перебувати, тому лишить ся завсіди в памяти милий образ того святителя. Будучи на Буковині заглянув він до найдальших закутин, де лиш мешкають наші віроісповідники… (З опису о. Івана Шиха. Часопис "Нива" 1906, Том ІІІ, стр.396)

Кожна пам’ятна дата, чи кожен більш-менш ювілейний спомин будь-котрої події вимагає заглиблення до історичного опису, нового пережиття, кращого усвідомлення місця і часу, об’єктивного аналізу ретроспективи і об’єднання довкола події тих, кому ця згадка мила до серця, чи може навпаки.

Як нині старший священик на Буковині чуюся у великому обов’язку передати на широкий читацький загал цінний опис декана Сучавського (пізніше пароха Відня) протопресвітера Івана Шиха про канонічну візитацію Буковини святої пам’яті Митрополитом Андреєм Шептицьким. Перебував Митрополит на Буковині з 9 травня 1900 року по червень 1900 року.

Буковинські декани отець Іван Ших та отець Келестин Костецький залишили по собі цінніші описи з життя українців греко-католиків Буковини. Вже в скорому майбутньому, спробуємо опублікувати цей відгомін наших попередників, де кожне слово, кожна буква дихає подвижництвом і любов’ю до краю, краю що залишився при боці Світу.

А тим часом заохочую кожного зазирнути у велике подвижницьке щоденне життя Митрополита Андрея, одного з найбільших Душпастирів Української Церкви.

Принагідно звертаю увагу на красу мови буковинського священика; текст подаємо без змін.

І С Т О Р И Я
Церковної Унії на Буковині
від початку єї заснованя аж до 1901 року

Написав Крилош. Іван Ших, руский Віденьский парох.

"…Инакше випала візитація єпископа Шептицкого на Буковинї. Вже то не один чоловік мав природжений якийсь надзвичайний дар, що притягає других до себе, а такий еще високою просьвітою і обережним домашним вихованєм постепенований дар посїдає єпископ Шептицкий. Кому лучилось хоч раз видїти ту імпонуючу личність, сіяючу лагідностию і добротою, або хто мав нагоду довший час з ним перебувати, тому лишить ся завсїгди в памяти милий образ того сьвятителя. Будучи на Буковині заглянув він до найдальших закутин, де лише мешкають наші віроісповідники всюди голосив до народу добре обдумані красні науки, але нігде і нїколи не вихопило ся єму анї одно слово, яке би могло б чім небудь діткнути чужий обряд; всюди говорив з великим тактом і надзвичайною обережностию. Візитація розпочала ся в деканаті черновецкім дня 9.мая 1900 від парохії Вашківцї при сприяючій погоді; епископови товаришив декан черновецкий, крилошанин Келестин Костецкий, а на привитанє явив ся староста вижницкий радник Табора і всі місцеві урядники. Дня 10 мая приїхав Преосьвященний підчас непогоди до Кіцманя, де привитав єго ц. к. староста Свораковский на чолї всіх тамошних урядників; з відси виїхав дня 11 мая в супроводі старости Свораковского до Заставни, а з відти прибув дня 12 мая о годині 6 вечером при сприяючій погоді до Чернівцїв. Русини черновецкі приготовили дуже сьвітле принятє для свого владики, що випало тим більше імпонуючо, що президент краю барон Бурґінїон з заступниками всіх правительственних, автономічних і міских властий, явили ся на єго принятє, а нарід всяких віроісповідань заляг всі площі і улицї міста, що годі було протиснути ся. Як пристало чоловікови образованому, зробив Преосьвящений в Чернівцях візиту також православному букв. митрополитї Чуперковичеви і єго суфраґанови епископови Репті і тим кроком приєднав православне духовеньство, яке побачило, що він не приїхав сюди дразнити, лише лагодити і єднати. В Чернівцях відправив владика понтифікальну Службу Божу і звидївши школи і заклади виїхав попращаний президентом Буковини і другими продставителями властий в супроводі старости Вірфля дня 16 мая при теплій гарній погоді до Раранча, а звідти того самого дня, вступивши по дорозі на хвильку до двора в Добринівцях, приїхав до Погорилівки, де на него чекав вже староста Свораковский. З Погорилівки приїхав дня 17 мая до Садагори при крас­ніїй погоді в супроводі старости Вірфля, а 19 мая прибув до Брошківців, а звідти того самого дня удав ся враз з старостою Крженьовскпм до Сторожинця, де миле принятє зготовив єму висше поіменований староста Крженьовский, який гостив Преосьвященого через цїлий час в своїм домі. Дня 20 мая відіхав владика звідтам до Глибоки, де 21 мая відбув ся собор деканальний і закінченє візитациї черновецкого деканату.

Вечером дня 21 мая розпочалась візитация Сучавского деканату від парохії Серет, куди приїхав апостольский візитатор в товаристві обох букв. деканів: 00. Келестина Костецкого, котрий товаришив владиці аж до Серету і звідти повернув до дому і І. Шиха, що супроводив Преосьвященого в цїлім сучавскім деканаті. В Сереті явив ся на привитанє тамошний староста Грибовский з всїми тамошними урядами. Дня 22 мая відбулась візитація в Гропанї, а дня 23 мая по відправі Служби Божої виїхав владика, пращаний товпами народа, до Сучави. Перед приїздом до сеї парохії вступив в Іцканах до школи, де відбула ся катехизація шкільних дїтий, а відтак відбув ся в'їзд до Сучави при гарній погоді в само полуднє при великім здвизї народа всіх ісповідань і де привитав владику начальник ц. к.староства комісар Богосевич з президентом ц. к. суду окружного бароном ПІимоновичем і всїми прочими урядами.

Дня 26 мая рано виїхав Преосьвящений з Сучави до Качики і звидїв того самого дня каплицю в Майдані коло Качики, де его супроводила бандерія Словаків з Солонця. В Качицї очікував Преосьвященого ц. к. староста з Ґура-Гумори Маковей, що в супроводі прочих тамоших урядників їздив і до Майдану. Доси відбувала ся подорож візитаційна власними кіньми єпископа. З Качики до Кімполюнґа виїхано желізницею дня 27 мая рано досьвіта, де на двірци очікував вже тамошний ц. к. староста Мікулі і депутація руско-кат. громади приїзду Преосьвященого. Тут привитали владику руско-кат. парохіяни Панове Туряньский і ц. к. нотар Чарановский своїм коштом в домі тамошного руско-кат. пароха. Дня 29 мая опустив єпископ досьвіта Кімполюнґ, помимо ранної пори пращаний численно зібраним народом, около 9 години прибув на дворець до Качики, звідки своїми кіньми виїхав до Радовець. В купелевім місті Солцї зготовив тамошний римо-кат. парох о. Михаловский Преосьвящєному сьвітле принятє при двох тріюмфальних брамах з рускими написами і гостив єго в своїм домі. Староста з Ґура-Гумори Маковей явив ся другий раз, коли єпископ повертав з Кімполюнґа і товаришив аж до границі радовецкого староства, де вже его прибутя очікував староста радовецкий Патак. При красній погоді відбувся сьвітлий в'їзд до міста Радовець, що зготовило свому достойному гостеви красне принятє і в вечір похід з смолоскопами.

Дня 30 мая опустив владика Радівці і привитаний в селі Викові бандеріею Німців з Карльсберґу і Фратівців, вступив до тамошноі римо-кат. каплиці, де на него чекав римо-кат. Парох з Карльсберґу о.Рашке, приїхав около 9 1/2 години в ночи до Садова; на другий день звізитувавши ту експозитуру, виїхав апостольский візитатор до Путилова через місточко Селєтин, де вступив до каплиці і тримав науку до численно зібраного народа, а у вечір того самого дня прибув в супроводі численної бандерії Гуцулів на гуцульских конях до Путилова, де на другий день відбуло ся торжество візитацийне, а дня 2 червня відіхав до Вижницї, послїдної душпастирскої стациї Сучавского деканата.

Коли владика прибув до Путилова, видко було по нім велику утому, що змогла ся в дорозі з Путилова до Вижницї. Так як всюди, випало і у Вижници принятє дуже сьвітло, на яке прибув тамошний староста Табора з всїми тамошними урядниками, множество народа і галицкі руско-кат. сьвященики оо: Попель, парох Довгополя, Романовский парох Бервінкова, Льонгин Ковбляньский, парох Ростік, що вже в Путилові на приїзд владики чекали і о. Лісевич, крилошанин і декан косівский.

Не зважаючи на значне ослабленє відїхав єпископ зараз по обіді з Вижниці до села Кошилівки - 6 миль від Вижницї, в глубоких горах положенного, куди 2 милі їхало ся повозами, дві милі приватною желізницею, а дві милі верхом на конях, бо тогди еще возової дороги там не було. В ночи около 11 години приїхав Преосьвящений на кони в супроводі декана Шиха і шістьох русских сьвящеників, всі верхом на гуцульских конях, до хати руско-кат. парохіянина Ілії Гурея, що своїм коштом і на своїм ґрунті в Кошилівцї вибудував гарну богослужебну каплицю і приймав великого гостя і єго товаришів в своїм домі. По тім великім труді чув ся Преосьвящений в Кошилівці на другий день нездоровим, однак не зважаючи на то, відправив хоч з видимим напруженєм сил Службу Божу, тримав красну науку до численно зібраних Гуцулів, а по полудни так само верхом відїхав до Мигави, а звідтам звізитувавши руско-кат. Каплицю в Майданї, повернув вечером до Вижницї. Тут в ночи змогла ся горячка, але не піддаючись, відчитав владика на силу Службу Божу, сповідав людий, але не стало ему вже сил під час сьпіваної Служби Біжої виголосити науку до людий, для того на просьбу декана лишив ту чинність на пополуднє. Відтак розпращавши ся з букв. сьвящениками, супроводжений многочисленним народом, ц. к. старостою Таборою і 6 сьвящениками, відїхав апостольский візитатор до Старих Кутів, щоби в домі о. крилошанина Лісовича випочити і набрати сил до дальшого апостольского труду.

Візитація парохії Бояни відбула ся аж в день св. Апостолів Петра і Павла, де рівночасно Преосьв. єпископ посьвятив тамошну муровану церков. Візитація єпископа Андрея Шептицкого на Буковині не проминула, як вже сказано, без хісна для вірних гр. кат. обряду, єго популярні, щирі, серце і найбільше закаменілого грішника прошибаючі науки, що їх всюди голосив, его красна, побожна, апостольска стать, лагідне і миле обходжене із всіми, приятельскі відносини до підвладного собі духовеньства, невимушеність і надзвичайна скромність, а найпаче єго рідкий такт супроти інновірців, були причиною тої появи, що він, як в своїм часі написала одна нїмецка букв, ґазета, приступом здобув собі серця всіх.

Зараз по відбутій візитації нагородив апостольский візитатор слідуючих сьвящеників в признаню їх заслуг: О. Цїшка з Погорилівки іменував віцедеканом черновецким і совітником еп. Консисторії; о. Лабія, пароха Боян, іменував совітником і дав єму парохію Трибухівці коло Гусятина; о. Боярскому з Вашківців дав парохію Новосілка Костюкова, о.Глібовицкому Авксентію з Садова дав експоноване сотрудництво в Худиківцях; 00. парохів: Івана Глїбовицкого з Качики, Ізидора Бобикевича з Вижницї і Теодора Матейкова з Глибоки іменував совітниками, а о. Івана Устіяновича з Заставни і Александра Майковского з Кіцманя асесорами єп. Консисторії з відзнаками крилошаньскими. Крім того дістали: о. Іван Глїбовицкий, парох Качики і Авксентій Глїбовицкий, експозит Садова — грамоти похвальні.

А щоби і вірні на Буковинї тим лїпше пригадували собі на ту апостольску візитацію, написав єпископ Шептицкиіі лист пастирский до Русинів на Буковині о вірі, який брошурою в численних екземплярах розійшов ся на Буковинї і є може чи не найліпшою письменною працею того апостольского мужа. В тім листі пастирскім виложив сьвятитель принадним і популярним способом науку о вірі так приступно і займаюче, що люди письменні читали єго з великим зацїкавленєм, а неписьменні уважно вислухали, а в декотрих парохіях просили, щоби їм сьвященики для ліпшої тямки єще раз прочитали.

Дальшим наслідком тої візитациї стало ся, що за вставленєм єпископа Шептицкого системізовало правительство гр. кат. катихитуру при другій ґімназиї в Чернівцях і дозволило, щоби в ґімназії в Сучаві гр. кат. парох уділяв унїяцким ученикам науку релїґії в ріднім язицї.

Зіставши в жовтни року 1900 заіменований архієпископом львівским і митрополитом галицким опустив Високопреосьвящений Андрей Шептицкий в місяцю січню р. 1901 станіславівский владичий престол і переніс ся до Львова…"

В нетрях історії буковинської землі схоронені чисельні свідоцтва руської спадщини. Ця спадщина належить кожному з нас хто не цурається своєї вітцівщини. Згадка про буковинські дороги Митрополита Андрея – це пролите світло Боже на остиглу мить з життя християн українців. Комусь історію творити, комусь її записати…

І тим, і іншим нехай Господь подасть Вічний Упокій у Господі.

Буковинський священик отець Валерій Сиротюк
Травень 2010 р.
Категорія: Андрей Шептицький | Переглядів: 528 | Додав: o_andriy
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Для дітей про Прилбичі
Про Митрополита Андрея
НАШІ БАНКІВСЬКІ РЕКВІЗИТИ
РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА УГКЦ
С. ПРИЛБИЧІ

КОД ЄДРПОУ 25229264;
ПАТ “КРЕДОБАНК”, МФО 325365,
р/р 2600301547361

+38 067 98-99-370 +38 093 21-24-035 ugcc.prylbychi@gmail.com
МИ НА КАРТІ