Свідки відзначали контраст між оновленим та іншими іконами, на яких зображення годі було розпізнати; а принаймні частина з них була такого ж віку, чи навіть молодшими за оновлений. Члени комісії, які бачили світлину цього образу з 1933 року, зазначають у другому протоколі, що на фотографії він зовсім темний. А після оновлення "образ блистить на всю церкву".

Ікону обстежували представники духовенства. В одній із публікацій зазначалося, що було дві комісії. Про результати першої з них вірних, які очікували біля церкви, повідомив о.Є.Костишин. Наступний раз, в червні 1936 р., образ обстежувався ретельніше священиками зі Львова: о. Г. Костельником, о. В. Лабою та о. П. Козіцьким. Звіти про оновлення та з результатами обстежень були передані до Риму. Особисто цією справою цікавився Митрополит Андрей Шептицький. Пізніше він навіть надіслав своє спеціальне благословення до Глинян.

У липні 1938 року греко-католицький парохіяльний уряд в Глинянах повідомив у пресі, що Апостольська Столиця на прохання Митрополита Шептицького грамотою з дня 18 травня 1938 року надала відпусти церкві в Глинянах у такі празники: 1) Вознесіння Господнього; 2) Пресвятої Євхаристії; 3) Різдва св. Івана Хрестителя; 4) Успення Божої Матері; 5) Воздвиження Чесного Хреста.