В основі вистави, як повідомляє прес-служба УГКЦ, — «Дванадцять листів отця Андрея Шептицького до матері» Григора Лужницького (художній твір на основі автентичних листів) і мемуари «Молодість і покликання Романа Шептицького», написані матір’ю Митрополита Софією Шептицькою з роду Фредрів.

Не йдеться про буквальне відтворення текстів. Режисер вистави, заслужений діяч мистецтв України Ірина Волицька, поставила за мету побудувати дію вистави довкола взаємин майбутнього Митрополита з матір’ю, які були дуже глибокими.

У коментарі «Львівській газеті» режисер зізналася, що їй завжди хотілося зробити духовну виставу без штампів – без свічок, псалмів, босих ніг. «У виставі немає нічого, що відволікало б увагу від взаємин двох найближчих людей – матері та сина. Навіть декорацій немає. Є лише втиснені у слово почуття і думки, є акторська спроба пропустити їх через себе та є довга біла шаль, як пуповина, яка пов’язує матір з дитиною, як спогади та почування. У якийсь момент пуповина обривається – і найближчі люди зостаються без цього матеріального зв’язку, але він відновлюється вже в іншій площині», — зазначила режисер.

Матір Шептицького Софію втілила на сцені лауреат премії ім. Котляревського Лідія Данильчук. «За побутом ми втрачаємо справжність, приховуємо її на потім, а потім може й не настати. Правда у стосунках Софії та сина викликає подив. І це те, до чого треба прагнути, аби воно було. Тут і сьогодні, а не десь і завтра», ‒ поділилася акторка.

Роль молодого Шептицького дісталася луганчанинові Володимиру Губанову, акторові львівського театру «Воскресіння». Як писала газета «Поступ», вистава «Я йду, Христе!» стала тріумфом для Володимира Губанова, і більшість мистецтвознавців визнає його одним із найцікавіших молодих акторів в Україні.

«Порушена в цій постановці тема для мене одна з найважливіших, – зізнався актор. – Це та роль, яка, відчуваю, володітиме мною все життя. Бо це – сповідь. Моя також (нехай і не власними словами) – про те, що в мене болить і куди йду. Звичайно, актор сповідається в кожній роботі, однак ця – особлива, і дуже вдячний, що цей матеріал запропонували саме мені».

Для тих шанувальників театру і постаті Митрополита Андрея, хто не у змозі оплатити квитки, колектив «Театру в кошику» обіцяє також знайти місце у глядацькій залі.

За матеріалами
http://www.risu.org.ua