За проханням паломників, які здійснили 1-4 травня 2014 р. пішу прощу з Прилбич до Унева з нагоди 63-ої річниці від дня смерті священномученика Климентія Шептицького, публікуємо їхні відгуки про перебіг паломництва.

Проща милосердя блаженного Климентія Шептицького

Ця назва прощі народилася в третій день пішої ходи, коли прийшло розуміння до нас, прочан, якою великою ласкою огорнув нас Премилосердний Господь за молитвами блаженного отця Климентія Шептицького. А також з англійської мови KLEMENSI означає МИЛОСЕРДЯ. В пору обрання чернечого ім'я ще тоді Казимир Марія Шептицький обрав ім'я Клеменс в честь Святого Клеменса Папи Римського (в Україні відомого як Святий Климент Папа Римський), що визначало милосердя його провідною зіркою в служінні Господу Богу і людям. Сподіваюся, що прийде час, коли зітруться в Україні застереження до європейських імен, тоді Блаженний Климентій вернеться як Святий Клеменс, ще більшими ласками і благами для українців, бо відомо, щоб бути тоді на початку 20 століття зрозумілішим людям в Україні, з любові і милосердя до них, отець Клеменс Шептицький став Климентієм Шептицьким.

З 1919 року блаженний отець Климентій Шептицький був настоятелем монастиря, що знаходився в Уневі, з 1926 року – ігумен студитів Свято-Успенської Унівської Лаври, з 1939 року – екзарх УГКЦ в Росії та Сибірі, з 1944 року – архімандрит монахів Студійського Уставу, з 5 червня 1947 року – сходження до лику Святих УГКЦ через мучеництво в тюрмах Києва і Владіміра, 1 травня 1951 року – відхід у вічність з Владімірського централу(тюрми у м.Владімір, Россія) до Сонму Святих, 27 червня 2001 року – в католицьке свято Матері Божої Неустанної Помочі проголошення Блаженним УГКЦ тепер Святим Іваном Павлом Другим Папою Римським в місті Львові.

Проща Прилбичі – Унів з нагоди 63-ої річниці відходу у вічність блаженного отця Климентія Шептицького у вічність 1 – 4 травня 2014 року, яка починалася як пам'ять про нього і про його справи, переросла за наукою самого блаженного Климентія в його перебування з нами весь час пішої прощі, зцілення прочан, його переможного повернення в Свято-Успенську Унівську Лавру та його наступної підтримки всіх, хто вшанував Його Святість і віддав належне Його Духовному Подвигу служіння УГКЦ.

Рік назад, 1 травня 2013 року Божого, проща була зі Львова до Унева, яку благословляв о. Йона Максім, а в Уневі нам допоміг брат Йов. Знаком для цього року було те, що о.Йона тепер на навчанні в університеті в Римі, а брат Йов прислуговував під час Божественної Літургії, яку служив о. Пантелеймон об 11 год. 4 травня 2014 року, на яку ми й прийшли, здолавши 104 км паломницької дороги Прилбичі – Новояворівськ – Страдч – Рясне-Руське – Львів – Винники – Куровичі – Унів.

Цього разу пішу прощу Прилбичі-Унів благословив владика Венедикт, єпископ-помічник Львівський, за зверненням отця Андрея Стадницького, пароха села Прилбичі.

Ця проща вдалася також завдяки голові Яворівської районної ради Карпі Іванові Петровичу, який організував автобус для супроводження прощі та весь час прочани відчували його підтримку, тому велика йому подяка. Подяка і працівникам Яворівського РВ міліції та ДАІ, які виявилися на висоті, надаючи супровід і забезпечуючи безпеку на дорозі.

Розпочалася проща святковою Божественною Літургією 1 травня 2014 р.Б., четвер, о 9 год, яку служив отець Андрей Стадницький. Після того були знамениті яворівські пироги з борщем, зустріч з Прилбицьким сільським головою Вороняком Романом Івановичем, недовге частування і в дорогу.

Панахида в усипальниці Шептицьких, яку відслужив о.Андрей Стадницький, була урочистою і пам'ятною. За нею було прощання з Прилбичами, до яких знову хочеться повернутися, щоб зустрітися знову з тими, хто назавжди прославив в Бозі це чарівне село.

З с.Прилбичі вийшли в 11.30 год, і з нами Була Марія родом з с.Прилбичі, а тепер живе в с. Мужиловичі, яка провела нас в село Терновицю, колись село Брухналь, де в місцевому костелі були хрещені діти Шептицьких. Дуже приємно, коли проводжають в дорогу! Попереду незамінних 12 км… З молитвою на вервиці, духовними піснями дорога стала коротшою.

В місті Новояворівську були в 13.30 год. Спочатку відвідали храм Святого Георгія, де після прослави Воскреслого Ісуса Христа, на подвір'ї сестра Вероніка нас спраглих вгостила вишневим компотом. Новояворівський храм Святих Верховних Апостолів Петра і Павла, який відкрила сестра Климентія, за півгодини зустрічав нас своєю неземною красою. В ньому ми вперше в дорозі віддали шану блаженному отцеві Климентію Шептицькому, співаючи і читаючи Акафіст до преподобномученика Климентія (Шептицького), Архимандрита Унівського. Був обід, кава, смачні тістечка, якими нас пригощала сестра Климентія. Від сестри Климентії ми взнали про ще одного Святого Климентія Гофбауера, якого свято 15 березня, а мощі в Австрії, в честь якого і її ім'я. Весь теплий прийом благословив о.Василь Іванів, ігумен Новояворівського монастиря редемптористів Св.Верховних Апостолів Петра і Павла, дай йому Бог здоров'я!

З міста Новояворівська вийшли в 16.07 год. Попереду було смт.Івано-Франкове і село Страдч. До цілі 16 км! Нас п'ятеро в земній ході і Небесний супровід, бо не відчували під собою землі, летілося до Страдецької Святої Гори, до Українського Єрусалиму, овіяного легендами, переказами, правдою. При повороті на місто Городок, прочанка Олександра провела нас паралельною лісовою дорогою, яка вийшла у саме Івано-Франкове, вже в Страдчі на Святій Горі були в 19.45 год. Молебнем до Пресвятої Богоматері, який відслужив о.Іван Колтун, закінчувався перший день паломництва Прилбичі-Унів.

Дуже радо нас зустрічали на Страдецькій Горі отці о.Іван Колтун, о.Тарас Собешкевич, які на вечерю і нічліг нас доставили до пані Лесі і пана Ярослава. Велика подяка цим гостинним людям! Запам'ятається ця перша ніч на Страдецькій Горі назавжди святковим настроєм і відчуттям, що саме в цій порі в 21.30 год 1 травня 1951 року, але 63 роки тому, пішов у вічність, до Сонму Святих, щоб знову вернутися до своїх вірних Блаженний отець Климентій Шептицький!

Другий день прощі, в п'ятницю 2 травня 2014р.Б., розпочали Хресною дорогою на Святій Страдецькій горі біля 6 год. ранку, під час неї і схід сонця зустріли. На Божественну Літургію o 8 год., яку служив о. Володимир в храмі Успення Пресвятої Богородиці, приїхали прочани з села Куличків Сокальського району Львівської області. Разом молилися за здоров'я чотирирічного Богданчика, за його батьків Юрія і Світлану. Молилися і за здоров'я Віталіка нашої знайомої прочанки Галі зі Львова. Віддали шану мощам блаженних отця Миколая Конрада і дяка Володимира Прийми. З ранішнім благословенням о.Івана Колтуна, після запису в книзі паломників, ще сніданок і тепле прощання з пані Лесею.

В 11.30 год. о.Тарас Собешкевич біля могили, яка поставлена на місці, де загинули 26 червня 1941 року блаженні Миколай Конрад і Володимир Прийма, відслужив молебень до блаженних мучеників Миколая Конрада і Володимира Прийми. В Рясне-Руське йшли дорогою, яка постала на місці колишньої вузькоколійки. В 14.30 год. були в Рясне-Руському храмі Святого Димитрія-мироточця, а біля храму помолилися на могилі блаженного отця Олексія Зарицького. О.Зіновій Курилець відправив молебень до Пресвятої Богородиці. Тільки вийшли з храму і п'ятихвилинний дощ Божого благословення і благодаті надав сил для подальшої дороги. На обід чай, кава з маківником, сирником. Смачно! Попереду Львів!

Вийшли в 15.30 год. і вже в 18.15 год. були біля храму блаженного Климентія Шептицького на вулиці Кривоноса. Ще 20 хв. і вже в храмі Святого Архистратига Михаїла, дали знати, що є і будемо на запланованому служінні. Ще подякували п.Михайлу за запланований нічліг. Вперше мабуть зрозуміли, який наш Львів є великим. Велика подяка Доброму Господу Богу за Олександру і її дочку Валентину, які прийняли нас, святкова вечеря, вода, три-чотири години сну!

Третій день прощі почався в суботу, 3 травня 2014 р.Б. Вже в 1 год. ночі ми вирушили до храму Святого Климента Папи Римського, щоб віддати шану мощам Святого Клеменса, в честь якого і взяв своє чернече ім'я блаженний отець Климентій. В храмі були нічні чування Великої Обітниці, приємно було зустріти багато молоді і знайомих, прийняти частування. Велика подяка о.Ігорю Гелею, який про нас пам'ятав і в 1 год. ночі телефонував і нагадав, що чекає нас. З храму Святого Климента до нас долучилися двоє прочан Анна і Андрій, який буде дяком на Божественній Літургії і у Львові залишиться. В 3 год. в каплиці Переображення Господнього, що в монастирі отців-студитів у Львові настоятель Ілля Мамчак відслужив Святу Літургію за Україну, в часі коли рівно 63 роки тому віддали землі тіло блаженного отця Климентія Шептицького.

Знаємо з листа блаженного о.Климентія до Митрополита Андрея (1922р., травень): Там сплять наші померлі – а вірніше тіла їх сплять, – бо несмертельних їхніх душ не закриває жодна стіна, не в'яже простір, не дотикає біль, не печалить розлука. А якщо й залишилося якесь прагнення, то хіба те одне, аби передусім своїх бачити тут на землі, виконуючих Божу волю і в Його Любові прямуючих до тої країни повного щастя – до правдивої батьківщини, котра вже стала їх долею.

З цією прощею і ми стали своїми Блаженного отця Климентія Шептицького!

З міста Львова, яке прокидалося до святкування третього дня свого 758-річчя, ми вирушали о 5 год. ранку. З нами знову Олександра, яка радо приймала прочан, тепер вона провідник. Ще з нами Ірина-прочанка і Володимир, який вперше на прощі, він з Винник вернеться. Насправді чарівне, заворожуюче місто! Йшли через парк Погулянку на Винники, спів пташок, тиша, схід сонця неповторні! В 8 год. вже в Винниках, ранкова прохолода бадьорить. В храмі Різдва Івана Хрестителя о.Орест Чекан нас привітав і пригостив ранковим чаєм з паскою. Запам'яталося. Домовилися про зустріч через рік на наступній прощі! Попереду були Куровичі, до яких вже було менше, ніж 28 км. Молитва на вервиці, духовні пісні, молитви з наміреннями прискорювали дорогу. Хресну дорогу закінчили на 85 км, коли прийшли на межу села Куровичі. Було щось символічне в цьому!

В селі Куровичі о 16 год. нас зустрічав о.Тарас Куртинюк і пані Юзефа з справжніми українськими варениками. Тільки сіли за стіл щедрий Господь пролив рясного дощу з хмари, яка йшла з нами від самого Львова! О 18 год. молебень до Пресвятої Богородиці, а після Акафіст до преподобномученика Климентія (Шептицького), Архимандрита Унівського. Урочисто і святково! Довгоочікуваний нічліг, а до того вечеря, а ще зранку так просто з дому гостинні жителі села Куровичі не відпустили.

Четвертий день прощі в неділю, 4 травня 2014 року розпочався в 6.25 год., а вже в 10 год. були в Святоуспенській Унівській Лаврі. Біля храму Святих блаженних Климентія і Леонтія молилися за намірення і дякували Доброму Господу Богу за цю прощу милосердя! Вже в 11 год. була Божественна Літургія, яку служив о.Пантелеймон і яка була надзвичайно урочистою для нас паломників. А ще склалося враження, що все так, ніби не було такої гарної паломницької дороги, втоми не було, але пам'ять кожен крок до Господа закарбувала, що став скарбом для кожної прочанки і кожного прочанина. Нас прийшло семеро прочан, символічно що і жінок-мироносиць Ісуса теж було стільки: три Марії, Марта, Соломія, Іоанна і Сузанна.

Зустрічали нас паломників Надія Романова і Ольга Гетьман! Дуже мило, коли Вас зустрічають! Велика їм подяка!

Після Божественної Літургії в каплиці Чудотворної Іверської Ікони Пресвятої Богородиці в Уневі урочисто співали Акафіст до преподобномученика Климентія (Шептицького), Архимандрита Унівського. Після набрання чудотворної живої води з джерела, вирушили в дорогу назад. Меду в брата Василія наберемо наступним разом! Дуже смачний учнівський мед! Напевно було угодно блаженному отцю Климентію, що святкову трапезу мали ми в селі Якторові, де ним був заснований жіночий монастир, а за тим і в Канаді.

Велика подяка пану Михайлу Біді водію з Новояворівська, який автобусом супроводжував нас, не знаємо чи вдалося би все так, як сталося на славу Божу.

Не нам Господи, не нам, але Твоєму Імені дай хвалу в нас і через нас, як даєш Імені Твоєму в законах і через закони (з молитви Романа Шептицького за покликання з Роду Шептицьких).             

З молитвою паломники ПРОЩІ Милосердя
Блаженного отця Климентія Шептицького,
Прилбичі-Унів 1-4 травня 2014р.Б.