«Слуга Божий Митрополит Андрей (Шептицький) – це постать, за яку ми повинні дякувати Богові, бо він, як колись сказав кардинал Тісеран, звертаючись до українців, є окрасою нашої Церкви і нашого народу. Митрополит Шептицький був вчителем нашого народу», – так охарактеризував свого попередника Патріарх Любомир у вітальному листі до учасників святкової академії у Хмельницькому. Урочисте вшанування слуги Божого Митрополита Андрея (Шептицького) відбулося 5 грудня 2010 року у приміщенні Хмельницької обласної філармонії. Про це повідомляє департамент інформації УГКЦ.

«У першій половині минулого століття, коли наш народ переживав різні моменти: окупацію нашої землі австрійськими та царськими російськими властями, короткий період визвольних змагань, окупацію Західної України Польською державою, опісля нацистською та більшовицько-р ... Читати далі »

5 грудня 2010р. Б. з благословення патріарха Української Греко–Католицької Церкви блаженнішого Любомира Гузара у приміщенні Хмельницької обласної філармонії відбулося урочисте вшанування світлої пам’яті слуги Божого митрополита Андрея Шептицького.

На початку академії у присутності заповненого залу глядачів із міста Хмельницького, вірних Хмельницького деканату та учасників дійства владика Василій Семенюк єпарх Тернопільсько–Зборівської єпархії зачитав послання та благословення блаженнішого Любомира Гузара, який сам через стан здоров’я не міг бути присутнім. Після владики до слова запросили п. Оксану Гайову – завідуючу сектором релігієзнавства Центрального державного історичного архіву міста Львова, яка своєю цікавою та з ... Читати далі »

Кілька десятиріч печатка Митрополита Андрея (Шептицького) простояла на полиці у помешканні київського художника, схована поміж словниками Larousse та франкомовними перекладами нелегального Набокова. Про це під час аудієнції у Глави УГКЦ Блаженнішого Любомира розповів онук художника, відомий журналіст Олексій Бобровников.

«Мій дідусь – дворянин за походженням – ніколи не збирався шукати покупців історичної реліквії. На жаль, він не дожив п‘ять років до події, про яку мріяв усе життя – до розвалу СРСР та знищення тоталітарної системи, – сказав Олексій, зауваживши, що від радянських репресій дідуся могло врятувати лише те, що він пройшов усю війну. – Думаю, йому було би приємно знати, що деякі з тем, про які можна було говорити лише за зачиненими дверима, вже ніхто не зможе заборонити. А також про те, що особиста власність одного з найхаризматичніших та найчистіших лідерів ХХ сторі ... Читати далі »

29 листів дітей-сиріт, написаних до митрополита Української Греко-Католицької Церкви Андрея Шептицького, вперше вийшли друком у книжечці «Небо. Святому Миколаю», через руки митрополита Андрея Шептицького» (видавництво «Добра книжка»). У ній передана уся глибина тонкої дитячої душі, але водночас зрозуміло, яким важким було життя дітей без батьків, як ними опікувався особисто митрополит і монаші згромадження.

Невеличку книжечку на півсотні сторінок читаєш водночас з усмішкою і сльозами. Дитячі листи, написані у 20-30 роки минулого століття Марцельками, Ольгами, Нусями, Васильками, Ганусями, Ірцями, Михасями (так вони себе підписували), дуже теплі і щирі, але у них гірка доля кожної сироти. Ось кілька фрагм ... Читати далі »

Адам Ротфельд, екс-міністр закордоних справ Польщі стверджує, що Митрополит Української греко-католицької церкви Андрей Шептицький повинен отримати титул «Праведника світу». Цей впливовий польський політик наголошує, що неодноразові несправедливі рішення ізраїльського музею «Яд ва-Шем» щодо Шептицького лягають тінню на авторитет цієї установи.

Професор Адам Ротфельд – дуже зайнятий політик. Він – співголова польсько-російської комісії з важких питань та член так званої «групи мудреців» Північноатлантичного блоку. Саме ця група створила проект нової стратегії НАТО.

Проте пан Ротфельд знайшов час, щоб узяти участь у варшавській дискусії «Праведики та забуті. Брати Климентій та Андрей Шептицькі». На думку Ротфельда, надання титулу праведника Андрею Шептицькому – справа честі для тих, хто зобов’язаний митрополитові життям.

Дискусію «Праведники та забуті» орга ... Читати далі »

02 листопада у Львівському історичному архіві з нагоди 66-ої річниці з дня відходу до вічності Слуги Божого Митрополита Андрея відбулося відкриття виставки. На ній представлені документи та фотографії про життя та діяльність митрополита УГКЦ Андрея Шептицького.

Особливістю експозиції є герб та інсталяційні грамоти родини Шептицьких, дипломатичні паспорти, листи дітей-сиріт до митрополита. Про це на відкритті зазначила завідувач сектору релігієзнавства Центрального державного історичного архіву у Львові Оксана Гайова. За її словами, до створення цієї виставки долучилися Львівський обласний архів та Івано-Франківський державний архів.

Привертають увагу в експозиції – чутливі листи дітей-сиріт, написані до ... Читати далі »

У трійку найкращих увійшов документальний фільм «Спадщина Андрея Шептицького» у номінації телевізійний документальний фільм. Кінострічку присвячено 20-й річниці виходу Української Греко-Католицької Церкви з підпілля. Про це повідомляє офіційний портал Львівської міської ради.

Метою стрічки є показати велич діл Митрополита, його невтомну та жертовну працю для добра свого народу. Автори фільму намагались показати ту місію, яку виконав Андрей Шептицький у житті українців не лише на Галичині. Фільм створено рекламно-продюсерським центром «Стар-ТВ» спільно з Львівською Архиєпархією Української Греко-Католицької Церкви.

Напередодні прем’єрного показу документального фільму «Спадщина Андрея Шептицького» (яка відбулась 30 липня у м. Львові) Львівська міська рада ухвалила розпорядження, згідно з яким від 29 липня 2010 р ... Читати далі »

Львів – 250 пастирських послань митрополита УГКЦ Андрея Шептицького з 1899 до 1944 років, які зберігаються в українських і західних архівах, опубліковані. Днями у Львові побачив світ третій том праць митрополита, написаних у 1939-1944 роках. За 5 окупаційних років Галичини архиєпископ Андрей написав 95 послань, майже стільки, як за 40 попередніх років свого служіння.

Понад 20 років триває робота владики УГКЦ Михайла Гринчишина і наукового працівника Центрального державного історичного архіву у Львові Оксани Гайової над документами митрополита Андрея. А це не лише послання, а й численні листи, декрети, статті, доповіді, звернення, які зберігаються у львівському та київському архівах, а також за кордоном.

Чимало з ... Читати далі »

З 12 по 20 липня 2010 р. в приміщенні Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького (м. Львів, проспект Свободи, 20) проходила виставка-конкурс проектів в рамках І-го туру Всеукраїнського конкурсу на кращу концептуальну ідею пам’ятника Слузі Божому Митрополиту Андрею Шептицькому у м. Львові.

Згідно умов конкурсу, його учасники мали до 1 липня цього року подати на розгляд журі свої авторські проекти, відтак 20 липня журі мало обрати п’ять найкращих робіт. Журі обрало найкращих 6 проектів, які візьмуть участь у другому турі конкурсу. Серед фіналістів роботи скульпторів Посікіра Миколи, Василя Ярича, Леоніда Молодожанина, Романовича Романа, Гурмак Василя і Миколая, Ярослава Мотики.
... Читати далі »

З 12 по 20 липня 2010 року в приміщенні Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького (м. Львів, проспект Свободи, 20) розпочне свою роботу виставка-конкурс проектів в рамках І-го туру Всеукраїнського конкурсу на кращу концептуальну ідею пам’ятника Слузі Божому Митрополиту Андрею Шептицькому у м. Львові.

Згідно умов конкурсу, його учасники мали до 1 липня цього року подати на розгляд журі свої авторські проекти, відтак 20 липня журі має обрати п’ять найкращих робіт.

Оскільки конкурс є відкритим, то усі бажаючі мають можливість оглянути роботи, які експонуватимуться у Національному музеї, та висловити свої думки стосовно поданих проектів.

Відзначення переможців відбудеться після ІІ-го т ... Читати далі »